6-8 квітня в виставковому центрі КиївЕкспоПлаза пройшов «77-й міжнародний Київський стоматологічний форум АСУ та спеціалізована виставка «МЕДВІН: СТОМАТСАЛОН».

Поява широкої ірпінської делегації на цьому поважному представницькому форумі була не випадкова і багатообіцяюча. В числі делегації Ірпінська спілка ветеранів Афганістану прибула сюди на запрошення завідувача Центру щелепно-лицевої хірургії і стоматології та головного щелепно-лицьового хірурга Києва та області Василя Рибака. Голову Ірпінської спілки афганців Ігора Панасюка поєднує з Василем Рибаком давня дружба і спільна справа – розвиток соціальної програми з реабілітації учасників бойових дій Афганістану і АТО. У своєму виступі на форумі Ігор Панасюк підкреслив важливість продовження цієї програми в регіоні і висловив подяку доктору Рибаку за співпрацю.

Об’єднання зусиль медичних фахівців, громадських організацій і міської влади сприятиме зростанню рівня і масштабу надання висококваліфікованої допомоги та дозволить покращити якість консультативної освіти практикуючих лікарів. В планах ініціативної групи розвивати допомогу соціально незахищеним верствам населення, підвищувати кваліфікацію лікарів,  розвивати імплантологію та дитячу стоматологію, – це те, що в нас зараз або відсутнє або знаходиться в зародковому стані. В рамках співпраці з Центром щелепно-лицевої хірургії і стоматології заплановано ряд благодійних акцій медичної допомоги для тих, хто потребує цього найбільш нагально. Продовжується проект імплантації для наших атошників і афганців. Ірпінська центральна лікарня активно співпрацює з Центром, де ірпінські стоматологи регулярно проходять навчання. А разом з тим за ініціативи Ігоря Панасюка усе активніше обговорюються плани створення в Ірпені цілої стоматологічної клініки.

Василь Рибак:

Практично кожен уікенд в кінці тижня ми виїжджаємо в районні і сільські лікарні – надаємо допомогу та консультуємо в першу чергу практикуючих фахівців, які працюють з пацієнтами. Минулого року в Ірпінській міськраді ми провели конференцію разом із президентом асоціації стоматологів Німеччини, нам виділіли сесійну залу, де зібралися всі стоматологи регіону й Києва. Ми надаємо можливість молодим фахівцям отримувати знання безкоштовно. Як головний стоматолог столичного регіону проведення подібних конференцій я рахую своїм прямим обов’язком. Моя функція організаційно-методична. Якщо хтось звертається до мене за підтримкою чи допомогою, будь-який район, будь-який регіон Київської області, я безвідмовно надаю підтримку і допомогу в межах своєї компетенції, в межах своїх можливостей. Я зобов’язаний оперувати, я зобов’язаний знати ситуацію в районах і надавати екстрену допомогу, а не сидіти в кабінеті і підписувати папери. Я несу персональну відповідальність за лікувальний процес кожного лікаря в Київській області. Приватники не приватники – немає значення. Мій заклик – вчіться, хочете не хочете – вчіться! Я отримую досвід і знання як за межами країни, так і всередині неї. До мене стікається велика кількість інформації і навчальних матеріалів, що я постійно досліджую, опрацьовую і ділюся з колегами по всій області. Я вважаю, що якщо міська влада використовує можливості, які є в міста і в його керівництва аби сприяти поїздкам наших фахівців за кордон для отримання передового досвіду, така позиція заслуговує на глибоку повагу. Тому що вкладати зараз в медичну освіту – це дуже дорого. І тому, маючи унікальну медичну базу, маючи бажання і всезагальну підтримку, в першу чергу підтримку населення можна і необхідно створити в Ірпінському регіоні яскравий якісний лікувальний заклад.

Концепція і перспектива розвитку це завжди не тільки обговорення в кабінетах але й обговорення з громадськістю і в першу чергу з фахівцями, які працюють в лікарняному закладі. Знати їх проблеми, турботи, чим вони живуть. Як живе кожна санітарка, медсестра, лікар. Потрібне обговорення, дискусія. І я зі свого боку завжди готовий підтримати і допомогти і в консультативному плані і в операційному. Я практикуючий хірург і з великим задоволенням оперую в будь-якому закладі країни. Мені це подобається не заради заробітку, не за гроші, а за те, що я можу це робити.

 


Останні публікації