Колись Ірпінь був перспективним курортом. Навколо міста та в селищах ірпінського регіону працювали десятки дитячих таборів, санаторіїв, будинків відпочинку.

Коли сталася Чорнобильська трагедія, Ірпінській регіон набув так звану «зону», курортна складова в напрямку розвитку міста зменшилась. Ця подія, можна сказати, зумовила Ірпеню інший шлях. Далі Україна здобула незалежність, почалася приватизація та занепад. Закриваються санаторії, заводи. Аж доки не стався будівельний бум. Що сталося з містом?

Тепер Ірпінь, та підпорядковані селища – перспективний житловий масив. Двері новобудов радісно зустрічають киян, які втомилися від столичного ритму, переселенців, яким не вистачило грошей на квартиру в Києві. Окремо йдуть багаті люди, що можуть дозволити собі придбати ділянку «золотої» Ірпінської землі та побудувати маєток за високим парканом. Це все добре, але не дуже. І ось чому.

Територія будь якого міста має чітко окреслені границі. Зрозуміло, що кількість будинків, які можна побудувати в Ірпені – не є число нескінченне. А ще для нових будинків необхідно вирубувати ліси та парки, котрих в Ірпені і так небагато. Також треба враховувати інфраструктуру, яка не пристосована до різкого зростання кількості жителів. Отже, містобудування не той шлях для Ірпеня, який приведе до прогресу і зростання. І необхідно шукати інші варіанти, доки перспективне місто Ірпінь не перетворилося на брудні окраїни Києва.

Деякі цифри:
бюджет міста на 2014 рік: 263,5 млн. грн.;
медична сфера: 21 млн. грн.;
освіта та культура: 35 млн. грн.;
«соціалка»: 40 млн. грн.;
і т.д…

 

Очевидно, що навіть у цей важкий рік, коли в країні лютує криза, цих грошей вистачило б, наприклад, на лікарів найвищої кваліфікації та модернізацію медичного обладнання. Можна було б відремонтувати кілька кілометрів трубопроводів. Застелити новим якісним асфальтом кілька вулиць.

Чому цього не зроблено? Відповідь очевидна. Як це можна змінити? Пояснімо на прикладі передвиборчої програми Ігоря Панасюка.

1. Знищення корупції та розкрадання бюджетних коштів.

З цим лихом національного масштабу, насправді, боротися не дуже складно. Необхідно все таємне зробити явним. Наприклад, оприлюднювати результати депутатських комісій, залучати громаду до нагляду за проведенням тендерних конкурсів. Необхідно відкрити реєстри, щоб всі мешканці бачили та підраховували, скільки, куди і кому пішло. Створити комісію з перевірки діяльності чиновників. А потім вдаватися до більш крутих заходів, звичайно, відповідно до діючого законодавства.

2. Люстрація попередньої та діючої влади.

Рішення цієї проблеми випливає з попереднього пункту. Завдяки відкритим даним можна буде визначити, хто, кому і скільки «занес» та отримав. На яких родичів зареєстровано майно та яким чином це майно отримано. Далі, в законному порядку, «надлишки» будуть повертатися громаді. А винний, звичайно, позбудеться своєї посади.

3. Розвиток громадського територіального самоуправління, прозора діяльність влади.

Можливо найголовніша проблема сучасного суспільства – це роздробленість людей. Нехай активісти та мешканці гуртуються для вирішення локальних питань. Влада повинна допомагати в цьому, а не перешкоджати ініціативам громади беззмістовними відписками, протиправними заборонами, заплутуючи людей суперечливими постановами. Прозора діяльність влади зробить такі перешкоди неможливими.

4. Контроль за роботою комунальних підприємств міста, розподіленням житлового фонду та субсидій, відповідність тарифів на комунальні послуги

Необхідно переформатування жеків-комунхозів, скорочення кількості чиновників-комунальщиків, знищити монополію ЖЕКу. Сприяння розвитку приватних ЖЕКів встановить конкуренцію на ринку комунальних послуг. Якість зросте, а ціна послуг зменшиться. Громада зможе вибирати, послугами якої приватної комунальної компанії користуватися. Якщо одна не влаштує, то буде вибір. Далі. В Ірпені існує понад 20 комплексних програм. Але вони не працюють. Отже необхідно контролювати їх реалізацію.

5. Оточення турботою та увагою пенсіонерів, ветеранів війни та праці, інвалідів, сімей загиблих, учасників антитерористичної операції, дітей війни.

Ігор Панасюк вирішував це питання за власні кошти на протязі багатьох років. Вже є налагоджений механізм надання допомоги. Тому на посаді мера Ігор Валерійович буде приділяти увагу цим групам населення вже не як волонтер та громадський діяч, а як представник влади.

6. Підтримання доступності масового спорту, туризму, створення безкоштовних спортивних секцій та гуртків творчості для дітей та підлітків, оздоровлення наших громадян. Забезпечення оздоровчими путівками дітей з малозабезпечених сімей. Підтримка незахищених груп населення.

Соціальна сфера, якщо виходити з даних бюджету, повинна розквітати в Ірпені. Необхідно провести пропаганду здорового способу життя та долучити до справи активістів. Є домовленості зі спортивними федераціями України про відновлення стадіону в районі БКЗ. Є готовий проект створення дворових спортивних майданчиків за західним прикладом, дешевих, а не вартістю стадіону «Олімпійський». Це все можна зробити.

7. Прийняття дієвих, а не формальних заходів проти алкоголізації та наркотизації населення.

На початку 2014 року Ігор Панасюк створив в Ірпені дружину самооборони. Планується розширити повноваження цієї дружини для запобіганню свавілля наркоманії. Проти алкоголю боротися важче. Буде реалізовано проект соціального центру позбавлення алкогольної залежності. Буде створена програма для соціальних педагогів, щоб навчити молодь відповідально ставитися до свого здоров’я та позбутися шкідливих звичок.

8. Відновлення медицини для соціально-незахищених верств населення, ветеранів, бійців АТО, переселенців. Візьму під особистий контроль соціальний захист працівників медичної сфери Ірпеня.

І знову необхідно повернутися до питання, куди йдуть бюджетні кошти? На медицину виділяється 21 млн. грн., а зарплатня у лікаря, як у прибиральниці в бізнес-центрі. І хто з медиків піде працювати в соціальну сферу? Лише обов’язок лікаря тримає їх в наших поліклініках та лікарнях. Вирішення проблем лікарів – це вирішення проблем соціальної медицини в місті.

9. Створення єдиного вікна для вирішення проблем малого та середнього бізнесу (на прикладі Грузії).

Формально, це «вікно» існує. Але на практиці лишилася необхідність обходити декількох «начальників з печаткою», щоб вирішити питання. Ще приклад. В Коцюбинському закрили проект «Bionic Hill». А в Ірпінському регіоні є декілька напівживих підприємств. Найбільші з них «Перемога» та «Прогрес». На території цих підприємств відбуваються процеси з приватизації землі які не зовсім вигідні місту. Отже, необхідно переглянути напрямки розвитку цих підприємств і створити технопарки на їх базі. Є домовленості з деякими муніципалітетами міст в Польщі про допомогу в цьому питанні.

10. Донести до нинішнього покоління Ірпенчан культурний пласт історії Ірпеня, який був стертий та втрачений.

Коли Ірпінський регіон вважався перспективним курортом, він був до вподоби українській інтелігенції. Будинки письменників та композиторів, дачі відомих діячів культури та мистецтва – все це було. І є люди, що багато років докладали зусиль, щоб не втратити цей пласт історії. Необхідно надати їм допомогу і вони відновлять те, що втрачено. Ще не пізно.

Отже, в цій статті докладно описано, що було та що чекає Ірпінь. І як можна змінити ситуацію на краще. Видно, що нічого фантастичного та нереального тут немає. Було б бажання.

 


Останні публікації